Батькам!

Склад батьківського комітету школи

№ з/п	Прізвище, ім’я та по батькові	Доручення батьківського комітету (БК)
1.	Роденко Ірина Станіславівна	Голова БК
2.	Кадук Вікторія Вікторівна	Секретар БК
3.	Полохало Лариса Юріївна
4.	Жеретовський Сергій Іванович

Положення про батьківські комітети загальноосвітніх 

навчальних закладів

(витяг з наказу Міністерства освіти і науки України від 2 червня 2004 р. №440)

1. Загальні положення

1.1. Примірне положення про батьківські комітети загальноосвітніх навчальних закладів визначає їх функції у державно-громадській системі управління загальноосвітнім навчальним закладом.

1.2. Комітети є добровільними громадськими формуваннями, створеними на основі єдності інтересів батьків щодо реалізації прав та обов’язків своїх дітей під час їх навчання у загальноосвітньому закладі.

1.3.У своїй діяльності комітети керуються Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про об'єднання громадян», Конвенцією ООН «Про права дитини», «Положенням про загальноосвітній заклад», статутом загальноосвітнього навчального закладу, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами в галузі освіти і міжнародного законодавства з прав дитини.

1.4. Рішення про заснування батьківських комітетів класів або закладу приймаються на загальних зборах батьків відповідних класів або закладу.

2. Мета, завдання, основні принципи діяльності

2.1. Метою діяльності комітетів є захист законних інтересів своїх дітей в органах громадського самоврядування закладу, у відповідних державних, судових органах, а також надання допомоги педагогічному колективу в реалізації завдань загальної середньої освіти.

2.2. Основними завданнями діяльності комітетів є сприяння створенню умов для:

· Формування та розвитку особистості учня та його громадської позиції, становленню учнівського самоврядування;

· Виховання в учнів шанобливого ставлення до державних святинь, української мови і культури, історії і культури народів, які проживають в Україні;

· Формування загальнолюдської культури і моралі, культури міжетнічних відносин;

· Захисту здоров’я та збереження життя і здоров’я дітей;

· Здобуття учнями обов’язкової загальної середньої освіти, розвитку їх природних здібностей та підтримки обдарованої молоді;

· Запобігання бездоглядності дітей у вільний від занять час і безпритульності;

· Всебічного зміцнення зв’язків між родинами, навчальним закладом і громадськістю з метою встановлення єдності їх виховного впливу на дітей;

· Залучення батьківської громадськості до професійної орієнтації учнів, позакласної та позашкільної роботи;

· Організації роботи з розповсюдження психолого-педагогічних і правових знань серед батьків;

· Вирішення питань розвитку матеріально-технічної бази навчального закладу та його благоустрою.

2.3. Основними принципами діяльності комітетів є:

· Законність;

· Гласність;

· Колегіальність;

· Толерантність;

· Виборність;

· Організаційна самостійність в межах повноважень, визначених цим положенням та законодавством;

· Підзвітність і відповідальність перед загальними зборами батьків закладу, класів.

3 Організація діяльності комітетів

3.1. комітет класу формується з батьків або осіб, що їх заміняють і діє від їх імені. Комітет класу обирається на зборах батьків класу на початку навчального року. Кількісний склад та термін повноважень комітету визначаються зборами батьків класу.

3.2. Збори батьків класу проводяться за рішенням комітету класу не рідше двох разів на семестр.

3.4. Кількісний склад комітету закладу, термін його повноважень визначаються радою цього закладу.

3.6. Рішення зборів батьків, комітетів доводиться до відома батьків, керівництва закладу, а, за необхідності, і відповідного органу управління освіту у 10-денний термін.

3.10. Комітети планують свою роботу на підставі плану роботи закладу, рішень зборів батьків, рекомендацій директора, класного керівника, органів учнівського самоврядування, громадськості. План роботи має вільну форму і затверджується головою комітету.

3.12. Комітети звітують про свою роботу перед зборами батьків доин раз на рік – в день виборів нового складу комітетів.

3.13. Комітети ведуть протоколи своїх засідань і зборів, що зберігаються у голови комітету, і передаються за актом новому складу відповідних комітетів.

Керівництво і класні керівники закладу не несуть відповідальності за стан оформлення протоколів.

4. Права та обов’язки комітетів

4.1.Комітети мають право:

· Брати участь в обстеженні житлово-побутових умов учнів, які перебувають у несприятливих соціально-економічних умовах;

· Встановлювати зв’язки з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, громадськими організаціями, підприємствами та ін.;

· Вносити на розгляд керівництва навчального закладу пропозиції щодо змін типу навчального закладу, його статусу, вдосконалення умов організації навчально-виховного процесу, організаційно-господарських питань, які мають бути розглянуті керівництвом навчального закладу в місячний термін і результати розгляду доведені до відома батьків;

· Звертатися до директора, класного керівника, педагогічної ради та ради загальноосвітнього навчального закладу щодо роз’яснення стану і перспектив роботи навчального закладу та з окремих питань, що турбують батьків;

· Порушувати клопотання щодо позбавлення чи обмеження батьківських прав;

· За необхідності заслуховувати звіти батьківських комітетів і надавати допомогу щодо поліпшення їх роботи;

· Скликати позачергові батьківські збори;

· Створювати благодійні фонди;

· Брати участь у прийнятті рішень щодо організації оздоровлення учнів.

   Основні напрямки роботи з батьками

Дата, тема проведення батьківських зборів	План проведення батьківських зборів	Індивідуальна робота з сім’ями, всеобучу батьків
Вересень №1. Організація навчально-виховного процесу.	1.Режим роботи закладу на 2016-2017 н.р. 2.Особливості навчально–виховного процесу в 2016-2017 н.р. 3.Стан забезпечення підручниками на 2016-2017 н.р. 4.Організація харчування у 2016 -2017 н.р. та харчування дітей пільгової категорії. 5.Позаурочна зайнятість учнів (гуртки та секції школи, ДЮСШ, культурно-мистецьких закладів). 6.Безпека життєдіяльності учнів в школі та вдома. Страхування від нещасних випадків. 7.Удосконалення заходів безпеки в закладі. Організація пропускного режиму. 8. Звіт голови батьківського комітету про використання благодійних коштів за 2015-2016н.р. 9. Легалізація батьківського комітету.	Засідання клубу батьківського спілкування «Формування правової культури учнів та роль батьків у організації вільного часу підлітків»
Жовтень		Відвідування, вивчення сімей. Індивідуальні бесіди з батьками «проблемних» дітей.
Листопад		Організація дозвілля під час зимових канікул.
Грудень № 2. Підсумки успішності за І семестр 2016-2017 н.р.	1. Особливості адаптації учнів 5-Б класу під час навчально-виховного процесу за І семестр. 2. Підсумки успішності у навчанні учнів за І семестр. 3. Безпека життєдіяльності учнів в школі та вдома під час зимових канікул. 4. Профілактика захворювання на грип. 5. Організація екскурсій.	Відвідування, вивчення сімей. Індивідуальні бесіди з батьками «проблемних» дітей.
Березень № 3 Сімейний вечір-концерт «Ти у мене єдина у світі» (діти дорослим)	1 Про організацію екскурсій за допомогою батьків на ІІ семестр. 2 Організація рейдів відвідування неблагонадійних сімей вдома. 3. Безпека життєдіяльності учнів в школі та вдома. 4. Вплив комп’ютерних ігор на здоровий спосіб життя дітей.	Організація дозвілля під час весняних канікул.

Особливості адаптаційного періоду

учнів 5-Б класу

до навчання у середній шкільній ланці

У процесі навчання у школі дитина проходить через ті чи інші кризові етапи, кожний із яких має свою специфіку, свої проблеми, що потребують особливої уваги педагогів, батьків та психологічної служби навчального закладу.

Одним із цих етапів є перехід учнів початкової школи у середню. П’ятий клас – кінець дитинства, період, що безпосередньо передує підлітковому. У цей час діти відкриті і довірливо ставляться до дорослих, визнають їх авторитет, чекають від учителів, батьків та інших дорослих допомоги і підтримки. Це відкриває великі можливості для виховних впливів.

Але 5-й клас – це період адаптації до середньої ланки школи.

Адаптація - процес пристосування до нових умов чи вимог середовища, результатом якої має бути пристосування, що є показником життєвої компетентності індивіда.

      У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник – учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них з’являються нові однокласники.

 Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя».

Незважаючи на таку гадану дорослість, п'ятикласник потребує ненав'язливого контролю, підтримки та допомоги, оскільки не завжди може сам зорієнтуватися в нових вимогах шкільного життя.

Сьогодні в Україні лише 28 % 5-ків зберігають таку ж високу успішність навчання, як по закінченню початкової школи, тому проблема наступності залишається актуальною.

 Принцип наступності повинен охоплювати всі сфери навчання та виховання дітей, реалізовуючись через відповідні умови.

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО СТВОРЕННЯ УМОВ

ДЛЯ УСПІШНОЇ  АДАПТАЦІЇ П’ЯТИКЛАСНИКІВ

ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ

         Будь - які перехідні періоди життя і діяльності дітей висувають специфічні проблеми, що пов’язані зі зміною в організації навчальної діяльності у середніх класах. Умови, які змінилися, пред’являють більш високі вимоги до інтелектуального і особистісного розвитку, до ступеня сформованості у дітей певних учбових знань, дій, навичок. Процес звикання до  шкільних вимог і порядків, нового для п’ятикласників оточення, нових умов життя розуміється як адаптація. Адже дитина в школі адаптується не тільки до своєї соціальної ролі, але перш за все до особливостей засвоєння знань у нових умовах.

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

9. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.

10. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.

11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.

12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.

13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.

14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.

15. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

          Шановні батьки! Постарайтесь забезпечити дитині спокійну, доброзичливу обстановку, чіткий режим. Зробіть так, щоб п’ятикласник відчув вашу підтримку та допомогу. 

                                    

Що ускладнює адаптацію дитини до нових умов навчання?

 1. Протиріччя та неузгодженість вимог різних педагогів. До школяра вперше ставлять багато вимог. І він повинен навчитися враховувати ці вимоги, співвідносити їх одне з одним, долаючи пов’язані із цим труднощі, тому що ці вміння необхідні у дорослому житті.

 2. На п’ятикласника обрушується потік інформації, насичений термінами, незрозумілими словами. Вихід простий; поясніть дитині, що неповне, неточне розуміння слів нерідко лежить в основі нерозуміння шкільного матеріалу і в зв’язку з цим необхідно звертатися до довідників, словників.

 3. У п’ятому класі багато дітей відчувають самотність, тому що улюбленої першої вчительки немає поруч, а класному керівникові часто не вистачає часу приділяти їм увагу в тій же мірі. А інші «шаленіють» від свободи та носяться по всій школі, задираючись навіть до старшокласників. Дорослим у цій ситуації важливо зрозуміти, що все це – природні переживання, які необхідні для розвитку школяра, бо вони допомагають йому стати дорослим. Якщо відчуваєте, що адаптація затягується, зверніться до шкільного психолога.

Ми маємо стати більш уважними, доброзичливими, таким чином допомагаючи школяру освоїти цю позицію.

Як забезпечити гармонійне навчання дитини?

 У цьому періоді батькам можна скористатися рекомендаціями фахівців Філадельфійського дитячого центру по забезпеченню «гармонії між домашнім та шкільним життям дитини» :

 1. Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи. Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляємо з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, які дитина сповіщає вам, використовуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу. Обов’язково запитуйте вашу дитину про його однокласників, справи у класі, шкільні предмети, педагогів.

 2. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці. Під час бесіди виразіть своє прагнення покращити шкільне життя дитини. Якщо між вами та вчителем виникають серйозні розбіжності, докладіть усіх зусиль, щоб мирно розв’язати їх, навіть якщо доведеться спілкуватися для цього з директором школи. Інакше ви можете випадково поставити дитину у незручне положення вибору між відданістю вам і повагою до свого вчителя.

 3. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень.

 Знайте програму та особливості школи, де навчається ваша дитина. Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впевненим, що вона отримує гарну освіту. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.

 4. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.

 5. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми – купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов дочитання; любить гратися – купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності.

 6. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли у шкільному житті дитини відбуваються зміни.

Як допомогти дитині успішно адаптуватися?

  1. Допомагайте школяру у навчанні, домагайтеся, щоб він досконально зрозумів навіть найдрібніші деталі виконання важкого завдання. Хай навіть дитина виконає одне-два

 подібних завдання і детально пояснить, що та як вона робить.

 2. Розвивайте увагу, мислення та пам’ять дитини, грайте з нею в ігри на розвиток спостережливості (у розвідників, мисливців, індійців на полюванні тощо), вирішуйте посильні головоломки, розв’язуйте кросворди, шаради. Робіть усе це якомога частіше.

 3. Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня, емоційно забарвлюйте її навчальну діяльність, але не перестарайтеся, інакше може виникнути так зване «емоційне стомлення»: дитина може стати капризною, роздратованою, плаксивою. Використовуйте гумор, але не сарказм

та насмішки! Терпіть дитячі жарти, якими б безглуздими вони не були, використовуйте гумор з метою розрядки та привернення дитини на свій бік.

 4. Дуже важливо у навчальних та у всіх інших заняттях допомогти школяреві виробити об’єктивні критерії власної успішності та неуспішності; з допомогою дорослих слід розвинути у нього прагнення вдосконалювати свої здібності. Почніть з вироблення звички добре виконувати домашні завдання.

Як допомогти дитині краще вчитися?

§  У 5-у класі розширився обсяг матеріалу з основних предметів, зросла кількість предметів, тому збільшується час підготовки до уроків.

§  Забезпечте своїм дітям удале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.

§  Програми включають більше теоретичного матеріалу, тому слід привчити дітей міцно завчати окремі правила з математики, української мови, природознавства.

§  Уважно стежте за рівнем виразного читання ваших дітей. Нехай удома вони виразно читають усі тексти, що задані з різних предметів. Заведіть дітей у бібліотеку, читальний зал не силою, але привчайте до повсякденного читання художньої літератури, просіть їх переказати прочитане.

§  Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах.

§  Дбайте про те, щоб дитина була охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників.

§  Ніколи не поспішайте з висновками ані про дитину, ані про вчителя - прийдіть до школи, поспілкуйтеся з учителем.

§  Намагайтесь придбати для сімейної бібліотеки різноманітні словники та додаткову літературу.

§  Пам'ятайте, клас, де навчається ваша дитина, - об’єднання  трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружнішими, цілеспрямованішими будуть ці колективи, тим у кращій атмосфері буде формуватись ваша дитина.

§  Не забувайте: дитину не можна карати за невміння, а терпляче вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.

 §  Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання - особистий приклад.

§  Дбайте про всебічний розвиток своєї дитини.

§  Умійте ставити себе на місце дитини.

§  Пам'ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність - її перший ворог.

Поради батькам щодо сімейного виховання школярів

 1. Пам`ятайте, що навчання – один з найважчих видів праці, а розумові здібності й можливості дітей неоднакові.

 2.  Не слід вимагати від учня неможливого. Важко визначити, до чого він здатний та як розвинути його розумові здібності.

 3. Навчання не сприяє розвиткові дитини, якщо воно вимагає від неї механічного заучування і не потребує напруження розумових сил, пізнавальної активності, мислення і дій.

 4.Будьте милосердні до своїх дітей. Найпростіший метод «виховання», що не потребує ні часу, ні розуму – побити дитину і цим її образити, озлобити або й зламати. Усуньте опіку, крик, насилля і наказовий тон. Вони спричиняють опір у дітей, психічні травми, пригнічують бажання й інтерес до навчання, змушують шукати порятунку у брехні.

 5.Розвивайте інтерес, інтелектуальні бажання, ініціативу й самостійність дитини у навчанні та в усіх її справах.

 6.Запам`ятайте, що за науково обґрунтованими нормами над виконанням усіх домашніх завдань учні 1-го класу повинні працювати не більше 1 год., 2-го – 1,5 год., 3-5-х класів – до 2 годин, 6–7- х класів – до 2,5 год, 8 – х – до 3год., а учні 9-11-х класів – до 4 годин. Навчіть дітей користуватися годинником і не дозволяйте їм сидіти над виконанням домашніх завдань більше встановленого часу, адже це позначиться на їхньому здоров`ї та розумовому розвитку. 

 7.Не примушуйте учня писати спочатку в чернетці й кількаразово переписувати виконане домашнє завдання – це призводить до перевтоми і відвертає дітей від навчання.

 8. Не хвилюйтеся, якщо ваша дитина отримає за виконану роботу не таку оцінку, якої б ви хотіли. По-перше, оцінка відіграє виховну роль, а, по-друге, це не остання робота і не остання оцінка.

 9.Дайте дитині можливість пережити радість успіху у навчанні, визначити індивідуальну стежку в розумовій праці.

 10.Перевіряйте виконані дітьми домашні завдання, особливо на першому етапі навчання. Проте оцінюйте їх словами: «я задоволений», «я незадоволений». Додайте слово «дуже», і будьте певні – завтра ваша дитина дуже старатиметься, щоб ви були задоволені нею.

 11.Здоров`я дитини – тендітна споруда, й тримають її три «атланти»: спадковість, спосіб життя й середовище. Тому організуйте для своєї дитини правильний режим – зарядка, раціональне харчування, навчання й відпочинок. Подбайте про позитивний вплив середовища, в якому перебуває дитина.

 12.Організовуючи різноманітні ігри й види відпочинку дітей, приділяйте увагу їх фізичному розвитку, особливо дрібних рухових м`язів (пальців, кистей рук). Від цього залежить почерк дитини, якість малювання, креслення, гри на музичних інструментах та ін.

 13.Обов`язково помічайте і заохочуйте навіть найменші успіхи у навчанні та поведінці дітей.

 14.Батько й мати – найкращі вихователі, які, за словами А.С.Макаренка, повинні впливати на поведінку своїх дітей навіть тоді, коли їх немає вдома. Пам`ятайте: дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так у дітях відбивається вся організація життя сім`ї, працьовитість, духовне багатство і моральна чистота матері й батька.

  Десять заповідей виховання для батьків від Януша Корчака 

Януш Корчак – видатний педагог, лікар, письменник,

що пропагував повагу до дитини

1.     Не очікуй, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.

2.     Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя. Як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя другому, той – третьому, і це найсправедливіший закон Подяки.

3.     Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.

4.     Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному по силі і, будь певен, їй воно тяжке не менше, ніж тобі, а може, й більше, оскільки в неї немає досвіду.

5.     Не принижуй!

6.     Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – це її зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них – ми не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7.     Не картай себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Картай, якщо можеш – але не робиш. Пам'ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.

8.     Дитина – це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід плоті й крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі для зберігання й розвитку в ній творчого вогню. Це вільна любов матері й батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але душа, дана на зберігання.

9.     Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.

10.                                                                                                                                           Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, безталанною, дорослою. Спілкуючись із нею – тішся, бо дитина – це свято, яке поки з тобою.... 

Хто він, Януш Корчак?

…У серпні 1942 року із Гданського вокзалу йшли ешелони з людьми, яких нацисти відсилали в табір знищення Треблінку.

На відміну від інших мешканців Варшавського гетто, що приречено збилися в безмовну юрбу, діти з Будинку сиріт вийшли на привокзальну площу стрункою колоною, по троє в ряд, над колоною майорів зелений прапор із золотистою конюшиною. Попереду йшов Януш Корчак.

– Що це таке? – здивовано запитав комендант вокзалу у своїх підлеглих.

Йому сказали: це Будинок сиріт Януша Корчака. Комендант замислився, він спробував згадати, звідки йому знайоме це ім'я. Коли діти були вже в поїзді, комендант згадав. Він підійшов до вагона й запитав у Януша Корчака:

– Це Ви написали книгу «Банкрутство маленького Джека»?

– Так,– відповів Корчак. – А це якось стосується ешелону?

– Ні,– сказав комендант,– просто читав у дитинстві, гарна книга… Ви можете залишитися, Лікарю,– додав комендант…

– А діти? – запитав Корчак.

– Дітям доведеться поїхати…

– Тоді і я поїду,– сказав старий лікар і зачинив двері вагона зсередини.

Він відмовився від порятунку й помер у газовій камері Треблінки разом із дітьми створеного ним «Будинку сиріт». Але залишилися його книги. Розумні й дуже добрі.